Лео Мантіс: «Я хочу зробити для української музики щось нове й свіже» | Kiev Fashion People

Лео Мантіс: «Я хочу зробити для української музики щось нове й свіже»

Коли говорять про Лео Мантіса, то дуже часто наголошують, що він нігерієць. Зустрівшись з музикантом, редакція KFP може стовідсотково сказати, що він українець. За майже шість років перебування в Україні, він встиг вивчити українську мову, її граматику й відмінювання, взяти участь у телевізійному проекті «Голос країни», написати декілька пісень українською, поспівпрацювати зі Святославом Вакарчуком, захопитися творчістю Івана Франка та українських музикантів. Але те, що він дійсно любить нашу країну, говорить той факт, що своєю творчістю, яка інколи наповнена африканськими мотивами, музикант хоче зробити щось для культурного доробку саме України.

Про те, як бути п’ятою дитиною в сімї, про життя в гуртожитку та «сухі» дні, про перший альбом та музикантів, з якими хотів би співпрацювати, читайте далі.

KFP: У Вашій сім’ї шестеро дітей. Як це бути п’ятою дитиною?

Лео Мантіс: У мене серйозна родина (сміється). Чотири хлопці і дві дівчини: старша сестра та старший брат, потім ще одна старша сестра та ще один старший брат, я та молодший брат.

Тепер ми всі дорослі й живемо в різних країнах: я – в Україні, моя старша сестра літає між Лондоном та Америкою, інша живе в Нігерії, а всі брати теж живуть в Нігерії.

Разом ми збираємося приблизно раз на два роки, коли я приїжджаю додому. Я дуже сумую за своєю родиною, вони дуже смішні, цікаві та всі по-своєму крейзі.

Перед концертом у клубі Belétage вони надіслали мені відео-повідомлення, але я не мав змоги поділитися ним з усіма присутніми через технічні проблеми.

kievfashionpeople.com-leo-mantis1

KFP: На цьому концерті у клубі Belétage, який Ви згадали, Ви розповідали про створення кожної пісні. Ми помітили, що Ви присвячуєте пісні або дівчатам, або своєму батькові. Розкажіть про нього. У Вас близькі стосунки? Чому він Вас навчив?

Лео Мантіс: У нас з батьком дуже близькі стосунки. Він дуже цікавий та розумний чоловік. Про те, чому він мене навчив, я можу розповідати дуже довго. Але основне, що я можу виділити: завжди бути смиренним, поважати всіх людей, любити своїх близьких.

Ми з батьком дуже дружні. Якщо в мене є якісь переживання або я не знаю як правильно вчинити – я завжди раджусь з ним.

Коли я почав займатися музикою, батько не віднісся із великим захопленням до мого рішення, але підтримав. Для нього важливіше, що я скоро отримаю диплом лікаря, бо саме навчання було причиною чому я приїхав до України.

KFP: На якій музиці Ви росли?

Лео Мантіс: У моїй сім’ї слухали багато різної музики. Старші сестри дуже любили співачку Sade Adu, обожнювали Avril Lavigne, коли вона була ще серйозною (сміється). В неї були класні перші альбоми. Я пам’ятаю, коли ми в дитинстві стрибали на ліжку під її пісні.

Тато слухав складну музику з африканськими ритмами, один з його найулюбленіших музикантів – Koffi Olomide.

Брати слухали більш європейську музику та рок – Led Zeppelin, Beatles.

А в мене не було змоги взяти пульт й переключити магнітофон, тому що треба було чекати своєї черги (сміється). Тому мені доводилося слухати музику сестер і братів. Так я виріс.

Я пам’ятаю, коли я почав захоплюватися музикою, то кожний вихідний я заходив до музичного магазину, де мене з часом всі продавці вже знали в обличчя й знали мої вподобання. Тільки я заходив, вони говорили мені: «В мене є для тебе новий альбом». Так я сидів у магазині по дві-три години й слухав музику. Сьогодні у мене вдома є більше 700 дисків. Я їх не колекціонував спеціально, я просто слухав музику, яка мені подобалася. Сестри часто мені говорять: «Що будемо робити із твоїми дисками?» (сміється).

kievfashionpeople.com-leo-mantis2

KFP: Коли Ви збиралися їхати до України на навчання, у Вас були якісь стереотипии?

Лео Мантіс: Перед тим, як поїхати на навчання, я багато читав в Інтернеті про Україну. Було дуже багато негативних відгуків та історій туристів, які постраждали від расизму. Але в мене була знайома, яка тоді навчалася в Тернопільському університеті, й вона мене завірила, що тут все добре. Тому я без особливих вагань купив квиток й приїхав.

KFP: Були смішні випадки, пов’язані зі складнощами перекладу?

Лео Мантіс: Це до сих пір трапляється (сміється). Бувають моменти, коли я щось таке напишу (показує на свого піар-менеджера Роксолану), а потім перечитую й думаю: що це означає? Уявіть, що вона думає про мене, коли читає мої повідомлення (сміється).

Дуже часто бувають моменти, коли втрачається зміст того, що я хочу висловити, тому що я не можу знайти відповідне слово. Я не можу правильно передати свої думки, особливо коли це стосується глибоких почуттів. Але я працюю над мовою, над граматикою й відмінюванням, що мені дуже погано дається. Але як інакше писати пісні?

В мене є ще одна проблема з написанням пісень – я купив ноутбук в Нігеріїї й в ньому немає української клавіатури, тому мені складно писати на ньому пісні саме українською мовою,бо в мене не завжди є під рукою телефон.

kievfashionpeople.com-leo-mantis3

KFP: У грудні минулого року вийшов Ваш дебютний сингл й кліп «Листи». Пройшло вже немало часу. Як Ви сприймаєте цю роботу сьогодні?

Лео Мантіс: Почуття, з якими я писав цю пісню, не вмерли, а навпаки – розквітли. Тому хочеться ще більше співати цю пісню.

Хочеться ще більше писати, краще писати, покращувати свою українську, знайти свій власний стиль, надалі займатися й зробити для української музики щось нове й свіже.

KFP: Ваш другий сингл «Na So E Dey Dey» показав, що Ви вирішили трохи змінити стиль. Це дві кардинально різні пісні, якщо її порівнювати з «Листами». Який Вам стиль ближчий?

Лео Мантіс: Ту музику, яку я створюю, можна назвати сумішшю африканського ритму й настрою, трохи блюзового. Думаю, з часом ми знайдемо відповідне слово до цього напрямку, щоби точніше його пояснити.

KFP: Як йде робота над першим альбомом? Коли чекати релізу?

Лео Мантіс: Скоро (сміється). Коли буде точна дата – ви дізнаєтесь.

kievfashionpeople.com-leo-mantis4

KFP: Що вас спонукало до написання першої пісні українською мовою?

Лео Мантіс: Я не знаю… У мене не було ніякого відчуття, що я хочу когось вразити. Просто я хотів достукатися до людини.

У мене пісні виходять різними мовами: українською та англійською. Я ніколи не намагався спеціально писати якоюсь мовою або перекладати.

Один раз я дуже хотів написати рок-пісню. Почав писати й зрадів: «Клас, вийде рок», а вийшла африканська пісня (сміється). Так народилася пісня «Na So E Dey Dey».

KFP: Присвятити дівчині пісню – це найкращий спосіб освідчитися у своїх почуттях?

Лео Мантіс: Це залежить від дівчини, хлопця та їхніх стосунків. Але я не думаю, що це є найкращим способом освідчитися у коханні. Це спосіб вразити. Але, щоби це вдалося, треба дуже добре знати дівчину, бо є різні дівчата: комусь це сподобається, а комусь – ні, комусь треба просто написати повідомлення або обійняти.

KFP: А кому Ви першому показуєте свої пісні?

Лео Мантіс: У мене є такий список людей, який чимось нагадує сходи: на першій сходинці – звичайна людина, яка не має відношення до музики, потім більш музична, ще більш музична й так до наймузичнішої. Але це зовсім не означає, що думки наймузичнішої людини важливіші ніж першої, звичайної людини. Це означає, що музично ця людина більше знає, але для мене всі думки дуже важливі.

kievfashionpeople.com-leo-mantis5

KFP: Ви ще навчаєтеся та живите в Тернополі. Ви до сих пір живете у гуртожитку?

Лео Мантіс: Ні, слава Богу (сміється). Я там прожив 2 роки, але вважаю, що треба жити в гуртожитку, щоб оцінити життя не в гуртожитку. У житті в гуртожитку є свої плюси. Наприклад, якщо в тебе не має солі, ти можеш її попросити у сусіда. А якщо ти живеш в квартирі й в тебе не має солі, то треба вдягатися та йти до магазину.

Я до сих пір пам’ятаю, як ми жили у гуртожитку з двома хлопцями. У нас, як у всіх студентів, були дні, коли є гроші, а були й дні, коли не було грошей. Дні, коли не було грошей, ми називали «сухими». Коли в нас були «сухі дні», ми ходили їсти до дівчини з Нігерії, яка теж жила в гуртожитку. Так їжа нас об’єднала (сміється). Але, коли в неї були «сухі дні», ми теж запрошували її до себе на обід.

KFP: У Тернополі є якась музична тусовка? Можливо, товаришуєте з гуртом Tik Tu?

Лео Мантіс: Звичайно. Лесик – мій давній друг. Ми не раз з ним співпрацювали над моїми демками. Лесик часто грає в барах в Тернополі й я буваю на його концертах. А десь два-три тижні тому ми випадково зустрілися в продуктовому магазині. Тернопіль – таке маленьке місто, що там всі один одного знають.

KFP: Не було бажання записати дует з Tik Tu чи іншим музикантами?

Лео Мантіс: Зараз думок з приводу дуетів немає, але є люди, з якими я хотів би попрацювати. Це ДахаБраха, Катя Chilly, але є ще імена, які я не хочу називати. Коли будуть дуети – вони будуть.

kievfashionpeople.com-leo-mantis6

KFP: Хто з колег Вам ще до вподоби?

Лео Мантіс: З українських артистів мені подобаються Один в каное, Vivienne Mort, Христина Соловій, Океан Ельзи.

KFP: Говорять, що дім – це там, де серце. Де ваше серце?

Лео Мантіс: Там, де їжа (сміється).

KFP: Яка Ваша найбільша мрія?

Лео Мантіс: Моя найбільша мрія дуже проста: щоби всі люди, яких я люблю, мене оточували, щоби ми були разом; щоби ми разом страждали й насолоджувалися; щоби вони були поруч зі мною, а я поруч з ними. Справжню любов близьких людей не можна замінити грошима, музикою, славою.

KFP: Книга, пісня, фільм, які вас вразили.

Пару днів тому я подивився мультик «Бебі-бос». Це дуже смішний мультик.

Мультик, який мене вразив і який я можу постійно дивитися, – це «Покахонтас» і «Спіріт». Кожного разу, як я їх дивлюся, я надихаюся. Не знаю чому я надихаюся, але я відчуваю, що я надихнувся (сміється). Я можу дивитися їх хоч сто разів. З фільмами в мене такого не буває.

Книга «How to Read a Person Like a Book». Це психологічна книга, яка дуже добре написана. Зараз я багато читаю художньої літератури. Роботи Івана Франка мене дуже вразили, і його думки мені близькі. Я прочитав всі його томи з першого по двадцятий.

Із музикантів мені подобається Фела Куті (Fela Kuti). В нього така проста музика, але чомусь мене це зачіпає.

Також альбом «Суперсиметрія» Океан Ельзи – це просто неймовірний альбом (сміється).

kievfashionpeople.com-leo-mantis7


Текст: Каріна Пилипенко

Фото: Олена Котик

Leave A Comment